Лядовський Усікновенський скельний монастир – один з найстаріших наскельних монастирів України. У 2013 році він відсвяткував своє тисячоліття! В честь ювілею Укрпошта випустила поштовий блок з зображенням монастиря, а Нацбанк - колекційну монету номіналом 20 гривень. Сумно, що такий маленький номінал – краси на цілу тисячу! :)
Заснував чоловічий монастир Антоній Печерський – той самий чернець, що заснував Києво-Печерську лавру. Власне, за легендою, по дорозі зі Святого Афону до Києва, Антоній зробив зупинку на березі Дністра і висік у крейдяній скелі собі келію, яка й досі носить його ім'я. Якийсь час Антоній (у миру Антип) проповідував серед містян християнство, а після пішов далі – на Київ, залишивши за собою у Могилів-Подольську багато послідовників.
Крізь віки місцина росла, розвивалася. Наразі головним храмом монастирю є храм Іоанна Предтечі, коло печери якого просто долі на сонечку сушаться столітні людськи кістки :) Другий храм – це церква Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці, а третій храм був створений на пам'ять про преподобного Антонія. Він розташований поруч із його келією і з’єднаний з нею печерним переходом.
Хоч монастир оманливо знаходиться на самому кордоні нашої країни, а за ним простягається поле, історія пам'ятки крізь віки була буремною, зі взлетами та падіннями.
Тисячу років тому по Дністру проходив торгівельний шлях від Галицьких князівств та Візантійської імперії до Скандинавських країн. Біля підніжжя храму часто відбувалися ярмарки, куди звозились товари з усього Поділля та Бесарабії.
Ченці храму не цуралися і політичного життя. Так саме ігумен Павло та троє монахів стали першими послами Богдана Хмельницького до царя Олексія Михайловича (Московсько-польська війна).
Найбільшого лиха монастир зазнав у радянські часи. По Дністру вздовж кордону з Молдовою простягалася секретна лінія оборони, а монастир своєю вірою у Бога заважав більшовикам-атеїстам, тож у 1938-ому році поступив наказ підірвати історичну місцину.
Реставрувати храм своїми силами взялися вже у часи незалежності України ченці-добровольці з Почайнинської Лаври. Під час нашої поїздки у травні 2020-го року реставрація тривала і досі. Особливим інтерактивом був спуск крихким крейдяним схилом до території храму, внизу під крутим кутом махав хвильками Дністер :)
До будівель підведено електропостачання, усіляка цивілізація, поруч є гарний сад з пасікою.
З порад, обов'язково побувати тут на заході сонця - фантастичний краєвид! Беріть канапки, гітару та проведіть сонце красиво з видом на шматочок іншої країни. І перевірте усі налаштування роумінгу, бо оператори можуть подумати, що ви вже в Молдові :)
Та маленьке відео з місця:
